воскресенье, 1 марта 2009 г.

«культура в епоху глобалізації» Зєвакова А.

В цій роботі ми розглянемо концептосферу «глобалізація» та її вербалізацію інноваційними засобами англійської мови. Концепт відносно нове поняття у лінгвістиці. Настільки нове, що нема одного конкретного визначення цього складного поняття. У своїх точках зору вчені поділилися на дві основні школи дослідження концептів – лінгво-когнітивний, згідно з якою концепт - одиниця ментальних чи психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, яка відображає знання і досвід людини [2] та лінгво-культурний: концепт - відтворена в мові під впливом культури ментальна одиниця.
Нам здається, концепт «обробляє» чи «обслуговує» певну частину дійсності, певне явище, що має багато характеристик та властивостей, у тому плані що узагальнює основні її риси. Вже загальноприйнятим є факт, що концепт має три складові – змістовну, ціннісну, образну. В результаті концептуального аналізу, можна виділити структуру значення концепту глобалізації і виділити наступні суб-концепти: «глобалізація в геополітиці», «глобалізація в сфері інформаційних технологій», «глобалізація в культурі», «екологічному просторі». Ми розглянемо перші три складові, бо вони представлені в сфері неології англійської мови якнайбагатше.
Розглянемо детальніше складову змісту даного концепту. По-перше, розглянемо компонент «культура в епоху глобалізації». Вона передбачає стирання національних кордонів та стереотипів. Створюється так названа «глобальна монокультура» [1; 83-84 ].
Глобальна культура в цьому контексті якнайбагатше представлена мовним суб-компонентом. Виходячи з наших спостережень, мова зазнає суттєвих змін, що відбудуться на всіх її рівнях, а також у сфері національних мов та діалектів. Пропоную розглянути неологізми у блоці World Englishes ( світові варіанти англійської мови) [3; 56-67]. Формотворчою та семантичною основою парадигми таких телескопічних новоутворень є зрощення одиниці “English” або її еквівалентів за семантикою (знаків Angl, Tex,- від назви штату Техаs ) з десигнатом відповідної природної мови.
Перша група представляє собою «мови гібриди». Цю групу можна поділити на дві підгрупи - що представлена неологізмами, які утворені за телескопічною схемою «назва іноземної мови + хибна морфема –lish». [4; 57-64]. Це одиниці Denglish позначає датську, якою спілкуються датчани, додаючи до неї окремі вирази англійської мови. Аналогічно було утворено одиниці Spanglish, Japlish, Swedlish, Spinnish та ін. Та друга група «номен «англійська мова» + хибна морфема, що позначає іноземну мову». Це «Нова мова» та одночасно неологізм Franglais - французька, у яку проникають англійські слова.
Досить цікавим є те що англійська проникає не тільки у мови а й у діалекти. Отже до наступної третьої групи ми віднесли гібриди «діалект + номен англійська мова» Новоутворення Wenglish (уельська, що є під впливом англійської), mockney, - жартівлива дезигнація « mock Cockney», якою користають британські поп зірки.
Цікавим з точки зору словотворення та етимології є зрощення Anglicaans. Африканс – це вже мова, що входить до германської групи, та є номеном регіонального варіанту англійської, але під впливом глобалізації мови ця мова стає ще більш «англійською». Взагалі германські мови та діалекти легше підпадають під вплив глобалізації. Четверта група Гібриди «діалект англійської + іноземна мова» Texican коли на Техаський говір англійської впливає іспанська мова Мексики.
До другого блоку відносимо «англійська в мережі Інтернет» або Інтернет-жаргон, представлений неологізмами Weblish (синоніми Netspeak – suffix, Internetese) – телескопія, що конкретизує цю сферу до користувачів Інтернету. Цей говір базується на англійській, але й має свої терміни, особливості граматики.
Окремо треба розглянути макросоціальні чинники та процеси, що відображаються у мові, цю групу можна на нашу думку назвати глобальними соціалектами. Це, по перше, неологізми antilanguage –, camouflanguage –, що є еквівалентами – гіперонімами, що свідчить про тенденції до трансформації відповідного сегменту концептуальної картини світу, в межах якої сучасна англійська мова сприймається у металінгвальній функції.
За допомогою неологізмів, які відображають реалії сьогодення можна прослідкувати географію поширення англійської мови (як у реальному так і віртуальному географічних просторах). Більшість цих одиниць містять сему «імпортування, корупції, втручання» англійської в системи інших мов як результат глобалізації, що свідчить про тенденції до трансформації відповідного сегменту концептуальної картини світу, в межах якої сучасна англійська мова сприймається у металінгвальній глобалізаційній функції.
Список використаної літератури
1. Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу. – Львів: ПАІС, 2007.-- 38с., 83-84 с.
2. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс // http://philologos.narod.ru/ling/karasik.htm
3. МахачашвіліР.К. Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови в техносфері сучасного буття. – Запоріжжя 2008. – 57-64 с.
4. Crystal D. English as a Global Language. 2nd Edition. Camridge: Cambridge, 56-67.

Наукова стаття КОНЦЕПТ «ГЛОБАЛІЗАЦІЯ» Зєвакова А.

ІННОВАЦІЙНА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ГЛОБАЛІЗАЦІЯ»

Об’єктом даного дослідження є концепт «глобалізація». Предметом - інноваційна вербалізація цього концепту. Концепт – це частина ментальної картини світу. В сучасній лінгвістиці зроблено аналіз численних концептів за різними принципами. Концепт має три складові – значення, ціннісну, образну.
Якщо робити аналіз концепту «глобалізація», в структурі значення можна виділити наступні суб-концепти: глобалізація в геополітиці, глобалізація в сфері інформаційних технологій, глобалізація в культурі, екологічному просторі та ін. Але ми розглянемо перші три складові, бо вони представлені в сфері неології англійської мови якнайбагатше.
Під ціннісною складовою концепту розуміють – яке місце концепт посідає у концептуальній системі людини [Бєляєва 2007, с.87] За принципом носія цінностей виділяють загально – людські, колективно групові та індивідуальні цінності. Вже багато досліджень зроблено з приводу загально – людських концептів. Це концепти, що існували вже давно – любов, людина, освіта, час, дорога. Звісно, концепти є абстрактними утвореннями за своєю сутністю. Їх змістове наповнення, розуміння та втілення конкретними засобами – мови, мистецтва та ін.. відбувається протягом тривалого часу. Ми будемо розглядати, концепт, що виник відносно недавно та має суспільно-групову цінність. Сам термін «глобалізація» виник століття тому, отже його змістово-концептуальне наповнення ще тільки починається. Він тільки набуває ціннісних характеристик. Та вже маємо протилежні оцінки – негативну, та позитивну. До першої відносяться позиція так званих «глобофобів». Друга категорія представлена тими, для кого глобалізація –це позитивне або цілком природне явище.
Тепер розглянемо складову змісту даного концепту. У графічному вигляді структуру концепту представлено на Схемі 1. По-перше, розглянемо компонент «геополітика». Новоутворення для легкості лінгвістичного аналізу ми розділили за наступними параметрами.

По-перше, це суб-компонент «Економіка» яку можна поділити на географічний параметр та параметр «Процеси та діяльність, що характерні для глобалізації».
Розглянемо географічний параметр. Насамперед це низка неологізмів що позначають Ної глобальні економічні зони. Наприклад, BRICs –( Brazil, Russia, India, China). Коли Бразилія, Росія, Індія, Китай, економіки яких розвиваються швидкими темпами, розглядаються як економічний союз, на основі якого творитиметься майбутня глобальна економіка. Неологізм утворений за допомогою механізму абревіації. В основі внутрішньої форми одиниці лежить концептуальна метафора «цеглина», як «фундамент майбутньої економіки».
Наступний неологізм Chindia – ( China and India) створено за допомогою телескопії. Він репрезентує Індію та Китай, як потенційну економічну цілісність. Отже в концептуальній картині світу географічний параметр замінюється на економічний.
Так само утворені одиниці Benelux (Belgium, Netherlands, Luxemburg) та Nylon (New York + London). Бачимо, що ці неологізми утворені засобом акронімізації або телескопїї. На рівні концептуалізації дійсності це позначає, що ці географічні зони на стільки злилися, що вже концептуалізуються в мовній картині світу як єдине ціле, а отже і потребують інноваційних мовних засобів, щоб відтворили ці зрощення.
Щодо все поширення глобалізації, тут бачимо новоутворення globality: міжнародна інтегрована економіка, що не визнає кордонів. Неологізм утворений за допомогою афіксації, а саме суфіксу –ity. З цього можна зробити висновок, що процес набуває сутнісної віднесеності. Сутність глобалізація все більше укорінюється в картині світу в формі ментальної абстракції.
Наступний параметр «процеси, види діяльності в епоху глобалізації»
Одиниця glocalization – (globalization+localization) позначає «розробку продуктів орієнтованих на глобальний ринок та видозмінених під локальну культуру». Ця конвергенція побудована на контрасті глобалізація – локалізація. Використано прийом конверсії, glocalization. Вона навіть представлена на фонетичному рівні у вигляді гаплології.
Наступні процеси, dollarize, globalize, позначають відповідно становлення долара глобальною валютою та вихід компаній та економік на новий глобальний рівень, що має свої особливості.
Неологізм global corporation відображає реалії майбутнього. Сorporation – це вже велика компанія, а global corporation – якійсь промисловий гігант, що має відділення в багатьох країнах світу. Тобто передбачається ріст масштабів окремих компаній, поглинання ними інших.
Далі розглянемо парадигму новоутворень с елементом «shore» . Цей словоутворюючий елемент підлягав семантичній мутації. Спочатку функціонував у складі бізнес-термінів off- shore у значенні «нелегальна реєстрація компаній у зонах, що не обкладаються податками». Далі, вступаючи у широкі парадигматичні зв’язки, і являючись центром інноваційної парадигми, він розширив своє значення і використовується з семантикою «нелегальна діяльність на глобальному рівні».
В результаті даних семантичних трансформацій елемент інтегрував сему «глобалізація».
Розглянемо кожну одиницю nearshoring pp. -- реструктуризація робочої сили компанії, переміщенням робочих місць у сусідню країну. Також: near-shoring, nearshore v., n
Наступна лексема inshoring pp.-- отримання робочих місць всередині країни, коли іноземні компанії розширюються та діють в цій місцевості також має похідні слова in-shoring, inshore v., n.
Далі, rightshoring pp. --реструктуризація робочих місць компанії, з метою досягнення оптимального балансу роботи, що виконується в країні та за кордоном. Також: right-shoring, rightshore v., n.
До значення «нелегальна реєстрація компаній у зонах, що не обкладаються податками»за допомогою суфікса «able» додається сема «здатний до таких дій», що бачимо у неологізмі offshorable adj. Також: offshore v, offshoring pp.
Наступний суб-компонент « глобальна політика», включає у себе нові тенденції та ідеї нового світового порядку, які пов’язані із глобалізацією: globitarian – уряд, в якому рішення залежать від умов глобального ринку, global government – єдиний орган, що вирішує політичні проблеми глобального значення. Бінарні сполучення, як словотворча модель, теж активно використовується для позначення концепту «глобалізація».
Новоутворення Anglosphere, що позначає згрупування країн навколо Америки та англомовного світу з метою боротьби проти глобального тероризму в умовах сучасного світу становиться ще більш актуальним.
Компонент «культура в епоху глобалізації» передбачає стирання національних кордонів та стереотипів. Створюється так названа «глобальна монокультура» [Зацний 2007, с. 83] Глобальна культура в цьому контексті якнайбагатше представлена мовним суб-компонентом. Більш наглядно структуру новоутворень можна побачити на Схемі 2.
Виходячи з наших спостережень, мова зазнає суттєвих змін, що відбудуться на всіх її рівнях, а також на національних мовах та діалектах. Пропоную розглянути неологізми у блоці World Englishes ( світові варіанти англійської мови) [D.Crystal 2003, 212p]. Формотворчою та семантичною основою парадигми таких телескопічних новоутворень є зрощення одиниці “English” або її еквівалентів за семантикою (знаків Angl, Tex,- від штату Техас ) з десигнатом відповідної природної мови.

Перша група представляє собою «мови гібриди». Цю групу можна поділити на дві підгрупи - що представлена неологізмами, що утворені за телескопічною схемою «назва іноземної мови + хибна морфема –lish». [Махачашвілі 2008, с 57] Це одиниці Denglish позначає датську, якою спілкуються датчани, додаючи до неї окремі вирази англійської мови.
Аналогічно було утворено одиниці Spanglish – латиноамериканська іспанська мова, використовує англійські вирази типу el gasfitter; Japlish до японської імпортуються слова типу salaryman. Swedlish – шведська, що має англійські запозичення. Spinnish – мабуть іспанська та фінська, але неологізм має за основу англійський засіб словотворення.
Та друга група «номен «англійська мова» + хибна морфема, що позначає іноземну мову». Це «Нова мова» та одночасно неологізм Franglais - французька, у яку проникають англійські слова. На прикладі французької можна відмітити, що проблема запозичень з англійської, як мови глобальної комунікації вже знайшла відгук у науковому секторі. Запозичення поділили на сектори-фрейми, основними з яких є сфера «людина і суспільство», до якої входять наступні слова le weekend(вихідні), baby-sitting (сидіння з дітьми), free lance (внештатний працівник) та категорія «комп ютерні технології», що включає запозичення byte (байт), software (програмове забезпечення), chip (кристал, інтегральна мікросхема). Безперечно, англійські слова, що входять до інших мов підлягають фонетичній, орфографічній та морфологічній адаптаціям.[Журавлева 2008, с 119]
Досить цікавим є те що англійська проникає не тільки у мови а й у діалекти. Отже до наступної третьої групи ми віднесли «гібриди діалект + англійська мова». Новоутворення Wenglish (уельська, що є під впливом англійської), mockney, - жартівлива дезигнація « mock Cockney», якою користають британські поп зірки.
Цікавим з точки зору словотворення та етимології є зрощення Африканс та англійської Anglicaans. Африканс – це вже мова, що входить до германської групи, та є номеном регіонального варіанту англійської, але під впливом глобалізації мови ця мова стає ще більш «англійською». Взагалі германські мови та діалекти легше підпадають під вплив глобалізації.
Четверта група - це гібриди «діалект англійської + іноземна мова» Texican коли на іспанську мову Мексики впливає Техаський говір англійської.
До другого блоку відносимо «англійська в мережі Інтернет» або Інтернет-жаргон, представлений неологізмами Weblish (синоніми Netspeak, Internetese, Netlish, cyberspeak) – телескопія, що конкретизує цю сферу до користувачів Інтернету. Цей говір базується на англійській, але й має свої терміни, особливості граматики.
Окремо треба розглянути макросоціальні чинники та процеси, що відображаються у мові, цю групу можна на нашу думку назвати «глобальними соціалектами». Це, по перше, неологізми antilanguage, camouflanguage, що є еквівалентами – гіперонімами.
Наступна одиниця Menglish – позначає англійську, що використовується чоловіками, тобто це відображення гендерних тенденцій, що стали розповсюдженими у сучасному глобальному світі. Спостерігається штучна інтенсифікація гендерного компоненту. Англійська по типологічному принципу маскулінна, та нові тенденції, що отримали назву Inclusive language, спрямовані на нівелювання маскулінності.
За допомогою неологізмів, які відображають реалії сьогодення можна прослідкувати географію поширення англійської мови (як у реальному так і віртуальному географічних просторах). Більшість цих одиниць містять сему «імпортування, корупції, втручання» англійської в системи інших мов як результат глобалізації, що свідчить про тенденції до трансформації відповідного сегменту концептуальної картини світу, в межах якої сучасна англійська мова сприймається у металінгвальній глобалізаційній функції.
Дослідження не є вичерпним, та відкриває перспективи подальших досліджень структури та вербалізації концепту «глобалізація».

Література

Бєляєва А.В Концепт ОСВІТА у зіставному аспекті.-- «Нова філологія» Вип. 28.-- Запоріжжя: Запорізький національний університет. – 2007.-- 87-92 с.
Журавлева И. Структурно-семантический анализ заимствований в языке французской прессы. – Донецьк 2008: Матеріали міжвузівської студентської конференції «Зіставне вивчення германських та романських мов і літератур». --119 с.
Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу. – Львів: ПАІС, 2007.-- 38с., 83-84 с.
МахачашвіліР.К. Лінгвофілософські параметри інновацій англійської мови в техносфері сучасного буття. – Запоріжжя 2008. – 57-64 с.
Crystal D. English as a Global Language. 2nd Edition. Camridge: Cambridge University Press, 2003. – 212p.
John Bellamy Foster Monopoly Capital and the New Globalization, Monthly Review, May 2004 http://www.monthlyreview.org/mrglobal.htm
Michael A. Lebowitz Ideology and Economic Development Jan 2002.
Wordspy.com
Worldwidewords.com